«Етичний кодекс» членів Фулбрайтівського товариства України. Частина 1.

31 Октябрь, 2009 - 13:20 — Критик

Прийнятий і відкритий для підписання
19 жовтня 2007

Ми, члени Фулбрайтівського товариства України, усвідомлюючи, що на вчених та університетських викладачів покладено особливу місію перед майбутнім; що чинником соціяльного розвитку стали вільний доступ до ін­формації і знань, попит на які стрімко зростає; що розвиток сучасної науки та освіти потребує не опіки, а підтримки; що самореалізація науковців не за­лежить від державних кордонів; що в основі наукової творчости закладений методологічний критицизм; що зазіхання на етичні цінності призводять до соціяльної деґрадації й виродження; що бюрократизм загрожує науці стаґнацією; що інтелектуальна чесність науковців є нагальною потребою; що пошук і винагорода інтелектуальної еліти повинні відбуватися за справедливих умов; що наука й освіта стають ефективними лише тоді, коли вони спираються на реальний авторитет учених

ВИЗНАЄМО етичними засадами науково-освітньої діяльности такі принципи та норми:

I. Забезпечення
інтелектуальної свободи

1. Визнання цінности наукового знання передбачає визнання свободи ово­лодіння ним.
2. Наявні наукові та освітні проблеми мають розв’язуватися інтелектуальними зусиллями всіх зацікавлених членів суспільства; думка більшости не має пріоритету у розв’язанні наукових проблем.
3. Свобода слова та висловлювань думок визнається головною ґарантією органічного статусу науковця. На цій підставі вона не підлягає жодним об­меженням.
4. Примус до мислення в рамках політичних розбіжностей є ознакою інте­лектуальної несвободи і тому визнається неприйнятним.
5. Соціяльна цінність наукових досліджень, наукової комунікації та нау­кового знання має передбачати постійне розширення меж інтелектуальної свободи. Державне організаційне та фінансове планування не повинно виключати інтелектуальних імпровізацій.
6. Нетерпимість до будь-яких наукових досягнень чи теоретичних здобутків учених має вважатися неприйнятною.
7. Науковий світогляд не може бути обмежений жодною політичною владою або демократичними інститутами.
8. Захист науки та освіти від будь-якого зовнішнього політичного тиску, дискримінації чи примусу визнається основоположною нормою.
9. Конкуренція ідей у науці та освіті не може бути визнана небезпечною за жодних обставин.
10. Можливість висловлювання та обстоювання інтелектуальної незгоди з офіційною позицією будь-якої влади вважається незаперечним правом кож­ного науковця.
11. Свобода людської уяви є головною запорукою наукової творчости, на цій підставі інтелектуальна свобода науковців не може обмежуватися.
12. Інтелектуальна свобода передбачає розуміння поступу, що ґрунтується не лише на державних програмах розвитку чи демократичному голосуванні.
13. Забезпечення інтелектуальної свободи жодним чином не передбачає виправдання фальсифікації результатів наукових досліджень, плаґіяту, іншого несанкціонованого використання чужої інтелектуальної власности тощо.

II. Забезпечення інтелектуального самовираження

1. Кожен науковець має свободу інтелектуального самовираження, що означає свободу пошуку і можливості створювати, одержувати і передавати будь-кому наукову інформацію, незважаючи на адміністративні чи державні кордони, усно, письмово та на інших носіях, будь-якими засобами комунікації на свій вибір.
2. Свобода інтелектуального самовираження передбачає можливість науковця йти до вільно обраних цілей і перспектив та діяти згідно з особистим розумінням наявних обставин. У цьому прагненні і зродженій ним активності наукова діяльність може обмежуватися лише для забезпечення необхідного простору свободи кожного.
3. Свобода інтелектуального самовираження науковця передбачає право не погоджуватися з офіційним, корпоративним чи загальноприйнятим у певних політичних колах або культурному середовищі поглядом на будь-яке питання.
4. Свобода інтелектуального самовираження означає, що кожен науковець має право на творчий ризик, можливість працювати на основі винятково власних наукових переконань, знань і уявлень.
5. Вільний доступ до світових джерел наукової інформації визнається необхідною передумовою інтелектуального самовираження вчених.
6. Корпоративні інтереси не можуть бути підставою для обмеження свободи інтелектуального самовираження науковців.
7. Професійна незгода з думкою колеґ визнається формою наукового самоствердження вчених. З іншого боку, толерантна реакція на незгоду має визнаватися нормою наукової поведінки.

III. Організація наукової спільноти

1. Члени наукової спільноти у своїй діяльності вільні від державного або іншого, заснованого на адміністративній субординації, примусу чи впливу.
2. Члени наукових спільнот можуть обирати до свого складу будь-яких іноземних учених, у тому числі вчених із країн, які не мають дипломатичних або інших офіційних стосунків з Україною.
3. Учені, які є членами професійних, політичних або інших організацій та асоціяцій, не зобов’язані узгоджувати свої наукові позиції з чинними в цих організаціях корпоративними чи партійними поглядами і нормами.
4. Професійне спілкування вчених не обмежується національними кор­донами. Право вчених на професійне спілкування незалежно від національної приналежности є незаперечним.

IV. Свобода наукових переконань

1. Інтелектуальна творчість учених не може підлягати жодним політичним, адміністративним чи ідеологічним обмеженням.
2. Право на критику є незаперечним правом науковця. Вчені можуть під­давати сумніву будь-яке пояснення своїх колеґ, навіть якщо їхня позиція щодо останніх видається нелогічною або неконструктивною.
3. Цінність наукових та професійних переконань вчених не може залежати від того, чи їхні погляди домінують у науковому середовищі, чи ні.
4. Допитливість, критичний підхід, схильність до експерименту і гри є ти­­повими формами інтелектуального самоствердження вчених. Отже, до свободи наукових переконань та інтерпретацій належить виявляти найвищу толерантність.
5. Арґументи, засновані на політичних переконаннях, не можуть переважати в науковому дискурсі.
6. Функцією науки є застосування аналізу та інших наукових методів і прийомів для критики та перегляду чинних наукових постулатів, способів дії та мислення, переоцінки наявних у суспільстві і світі правил, настанов і цінностей.
7. Оскільки сфера науки складається з конфліктуючих елементів з різними стратегіями, метафізичними принципами і результатами, від позиції вчених не можна вимагати абсолютної об’єктивности.
8. Результати професійних зусиль учених повинні мати ту форму зовнішнього оформлення, на якій наполягають їхні автори. Будь-яке редаґування, форматування чи інше упорядкування текстів, рукописів, звукозапису або інших форм інтелектуального самовираження вчених можна здійснювати тільки за їхньою згодою.

V. Наукові стратегії і методології

1. Інститути демократії, державні органи та їхні посадові особи не можуть визнаватися арбітрами в царині наукових ідей. Жодна, в тому числі державна, експертиза інтелектуальних проєктів не може вважатися остаточною.
2. За вченими визнається право на помилку. Учені несуть інтелектуальну та моральну відповідальність за помилковість та проблематичність своїх ре­зультатів, проте вони не мають підлягати за це жодному покаранню.
3. Проблеми науки мають власну логіку і хронологію, тому пряме державне втручання в царину фундаментальних наукових досліджень слід визнати загрозою для культурного поступу.


Американцы пугают русских новыми смертями

16.11.2015
На встрече делегаций стран-членов НАТО прозвучал прогноз Эштона Картера, министра из Соединенных Штатов, о том, что участие российских вооруженных сил в Сирии обернется глобальными потерями. Агентство AFP Картера уточняет: потери россиян начнутся очень скоро. Масштабные последствия российского участия в Сирийское проблеме обозначатся новыми смертями – таков прогноз американских политиков.

Голова политика оценена в 100 мнл. долларов

12.11.2015
Кандидат в президенты Дональд Трамп в ходе предвыборной борьбы дал обещание выстроить «Великую стену», чтобы прибывающие в Соединенные Штаты эмигранты не причиняли беспокойства гражданам США новыми преступлениями и насилиями. В частности, он негативно высказался в адрес мексиканцев, которые, по его мнению, и являются виновниками участившихся преступлений.

Польша готова принять и разместить 5 военных бах США

09.11.2015
Министерство обороны Польши пришло к необходимости усиления американского союзнического присутствия.