«Етичний кодекс» членів Фулбрайтівського товариства України. Частина 2.

31 Октябрь, 2009 - 13:18 — Критик

VI. Відкритість наукового середовища

1. Основною ґарантією наукової діяльности визнається необмежений доступ учених до сучасних знань, національних і міжнародних банків і баз даних, вільне спілкування зі своїми колеґами.
2. Науковці мають вільний доступ до всіх відкритих національних та між­народних банків (баз) даних, бібліотек, інформаційних центрів і комп’ютерних мереж.
3. Робота вчених є відкритою для зовнішньої критики. Вчені мають право інформувати громадськість про результати своїх досліджень, знайомити суспільство із соціяльно значущими результатами своїх звершень та по­разок. Ученим належить право на міжнародний обмін результатами своїх досліджень, що передбачає доповіді та повідомлення на міжнародних форумах і конференціях, обмін публікаціями і рукописами неопублікованих праць.
4. Нікого з науковців не можна примусово залучати до роботи за закритою (секретною) науковою тематикою.
5. Ученим, які одержали пропозицію працювати за закритою (секретною) тематикою, належить роз’яснити можливі наслідки, зокрема перспективу обмеження вибору місця проживання, вільного виїзду з України, а також можливе звуження кола їхнього спілкування.

VII. Критерії наукового оцінювання

1. Для оцінювання роботи вчених застосовуються будь-які методологічні стандарти і критерії, проте в наукових дослідженнях, за результати яких учені персонально відповідають, вони можуть покладатися на власні пізнавальні прийоми, методи і творчу інтуїцію.
2. Професійне визнання вчених не може ґрунтуватися винятково на фор­­­­­мальних свідченнях їхньої освіти, наукових ступенях і званнях. Наукові сти­пендії, міжнародні ґранти, інші форми винагороди та професійного заохочення вчених не повинні обумовлюватися лише формальними свід­ченнями їхньої кваліфікації.
3. У науковій кар’єрі вчені найвищою мірою користуються тими перевагами, що випливають із самоосвіти.
4. Якщо результати перевірок кваліфікації вчених продемонструють очевидні переваги одних претендентів перед іншими, формальні критерії оцінки повинні поступитися перед неформальними.
5. Творчі здобутки вчених можуть бути оцінені науковою спільнотою як внесок «зірки». На цій підставі вчені можуть бути необмежено винагороджувані на національному та міжнародному ринках.

VIII. Надання вищої освіти

1. Цілі вищої освіти слід визначати за участю осіб, які прагнуть її здобути.
2. Випускники вищих державних навчальних закладів (університетів) ма­ють право вільно розпоряджатися одержаною в них освітою.
3. Жодна політична чи релігійна ідеологія не може бути методологічною основою вищої державної освіти.
4. Створення і функціонування установ державної освіти передбачає залучення викладачів високого рівня кваліфікації. Викладачам, що відповідають цим вимогам, належить право на педагогічний експеримент і творчу імпровізацію.
5. Обдаровані викладачі, які досягають високих результатів, заслуговують адекватної винагороди незалежно від свого віку, досвіду, місця роботи або інших формальних свідчень їхньої викладацької кваліфікації.

IX. Академічна свобода

1. Діяльність наукових установ та вищих навчальних закладів (університетів) має ґрунтуватися на засадах академічної свободи. Академічна свобода передбачає:
а) право університетів самостійно визначати критерії відбору студентів;
б) право університетів самостійно визначати методологічні основи на­вчання;
в) право студентів вільно обирати собі частину викладачів і навчальних курсів;
г) право професорів і доцентів самостійно визначати методику ви­кладання.
2. Викладачі та студенти університетів мають право вибирати інформаційні джерела навчання.

X. Професійні стосунки
з адміністрацією та колеґами

1. Професори і доценти університетів несуть особисту відповідальність за зміст дисциплін та навчальних курсів. Конкретний зміст навчальних курсів не повинен централізовано розроблятися державними органами.
2. Розмір заробітної плати професорів і доцентів має встановлюватися на контрактній і конфіденційній основі.
3. Професори і доценти особисто відповідальні за свій викладацький успіх.
4. Професори, доценти і викладачі університетів можуть об’єднуватися в неформальні наукові спілки (товариства).
5. Професори і доценти особисто відповідають за надані ними рецензії та виставлені студентам оцінки. Оцінюючи знання студентів, вони зобов’язані керуватися суто професійними критеріями.
6. Учені не можуть бути офіційними або неофіційними опонентами (ре­цензентами) на умовах матеріяльної чи фінансової винагороди з боку тих, кого вони оцінюють або рецензують. Будь-які гонорари, привілеї, послуги, подарунки, торговельні знижки тощо, надані від останніх за роботу опонента (рецензента), слід уважати виявом корупції.

XI. Стосунки адміністрації університетів і викладачів
зі студентами

1. За студентами визнається можливість розумного вибору професора або доцента, якщо подібні за тематикою лекційні курси читають різні особи.
2. Студенти університетів мають право вивчати іноземні мови незалежно від профілю факультету та майбутньої спеціяльности. Університети мають надавати студентам можливість оволодіти кількома іноземними мовами.
3. Усім студентам має бути наданий вільний доступ до мережі Інтернет та інших відкритих комп’ютерних мереж.
4. У наданні бібліотечних послуг студенти мають рівний із викладачами доступ до інформаційних джерел.
5. Професори і доценти не повинні одержувати жодних персональних ви­нагород або інших фінансово значущих виявів подяки від студентів та аспірантів, яких вони навчають.
6. Наукові здобутки викладачів університету мають бути офіційно опри­люднювані й перебувати в режимі вільного доступу.
7. Рейтинґи успішности студентів слід уважати конфіденційною інформа­цією.

XII. Доступ до інформації

1. В основу організації університетського життя має бути покладено прин­цип: університет – це катедри при бібліотеці.
2. Бібліотеки та інші інформаційні центри повинні бути автономними від адміністрації університетів у виборі й придбанні книг та інших інформаційних носіїв.
3. Бібліотеки та інформаційні центри повинні надавати прямий (без­посередній) доступ до своїх фондів професорам, доцентам, викладачам і студентам, якщо є така змога.
4. Користування бібліотеками та інформаційними центрами не можна обмежуваи з метою адміністративного покарання. За втрату або пошкодження книг чи інших інформаційних носіїв можуть бути застосовані лише фінансові санкції.
5. Бібліотеки та інформаційні центри університетів зобов’язані надавати безпосередній доступ користувачам до копіювального обладнання.
6. Коло міжнародних зв’язків і книжкових обмінтів бібліотек та інфор­маційних центрів має бути необмеженим. У наданні інформаційних послуг бібліотеки, а також інші інформаційні центри мають бути незалежними від університетської адміністрації.
7. Забороняється встановлювати суттєві привілеї або обмеження для окремих категорій користувачів університетських бібліотек та інформа­ційних центрів.
Серпень 2007 року
Підписали:

М. М. Антонович (НаУКМА), В. В. Речицький (НЮАУ ім. Ярослава Мудрого), М. О. Стахів (Програма ім. Фулбрайта), Т. В. Яхонтова (Львів­ський національний університет ім. І. Франка), Л. В. Бордюк (НУ «Львів­ська політехніка»), Р. Я. Кріцберґ (Інститут економіки та інформаційних технологій), О. Ю. Зайцев (Український католицький університет), О. С. Решетнікова (Луганський медичний університет), Л. Н. Півнева (Хар­ківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди), С. В. Щер-
бина (Національна академія державного управління), О. О. Школьний (Уман-
ський державний аґрарний університет), О. П. Кравець (НАН України), М. В. Набока (НАН України НІЦ РПД), О. П. Недбалюк (Вінницький тор­говельно-економічний інститут), А. О. Саченко (член Фулбрайтівського то­вариства, Тер-
нопільський національний економічний університет), Л. І. Байсара (член Фулбрайтівського товариства, Дніпропетровський національний уні­верситет), Т. Ю. Введенська (член Фулбрайтівського товариства, Дні­пропетровський національний університет), Е. Л. Носенко (член Фул­брайтівського товариства, Дніпропетровський національний університет), Л. П. Жовніренко (Донецький інститут соціяльної освіти), Т. Є. Некряч (Київський національний університет ім. Т. Шевченка), Alex Kashirin (University of Oregon), І. Жук (Український католицький університет), Ігор Олексів, О. М. Бірюков (Інститут міжнародних відносин), П. Ф. Кірпенко, Н. П. Поліщук (Інститут філософії НАН України), Т. Ткачук (Національний заповідник «Давній»), П. Єрченко (Львівський національний університет ім. І. Франка), Н. О. Висоцька (Київський національний лінґвістичний уні­верситет), Б. В. Потятиник (Львівський національний університет ім. І. Франка), А. Ф. Карась (Львівський національний університет ім. І. Франка), Л. І. Булатецька (Волинський національний університет ім. Лесі Українки), В. Д. Титов (НЮАУ ім. Ярослава Мудрого), В. В. Навроцький (Інститут філософії НАН України), Ю. І. Посудін (Національний аґрарний університет України), І. П. Соловій (На­ціональний лісотехнічний університет України), В. М. Онегіна (Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. П. Василенка), Вава Бачинська (Програма ім. Фулбрайта), Г. В. Запорожець (МДГУ ім. П. Могили), Т. Лепейко (Харківський національний економічний університет), О. В. Пронкевич (МДГУ ім. П. Могили), С. Д. Чугу (ВДПУ ім. М. Коцюбинського), В. Підліснюк (Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі), Т. Лучук (Львівський національний університет ім. І. Франка), С. П. Горлянський (ТНУ ім. В. Вернадського), А. П. Єфименко (ІМВ Київського національного університету ім. Т. Шевченка), М. Ко­марницький (Програма ім. Фулбрайта), Р. Ю. Булгаков (Одеський національний університет ім. І. Мечникова).


Американцы пугают русских новыми смертями

16.11.2015
На встрече делегаций стран-членов НАТО прозвучал прогноз Эштона Картера, министра из Соединенных Штатов, о том, что участие российских вооруженных сил в Сирии обернется глобальными потерями. Агентство AFP Картера уточняет: потери россиян начнутся очень скоро. Масштабные последствия российского участия в Сирийское проблеме обозначатся новыми смертями – таков прогноз американских политиков.

Голова политика оценена в 100 мнл. долларов

12.11.2015
Кандидат в президенты Дональд Трамп в ходе предвыборной борьбы дал обещание выстроить «Великую стену», чтобы прибывающие в Соединенные Штаты эмигранты не причиняли беспокойства гражданам США новыми преступлениями и насилиями. В частности, он негативно высказался в адрес мексиканцев, которые, по его мнению, и являются виновниками участившихся преступлений.

Польша готова принять и разместить 5 военных бах США

09.11.2015
Министерство обороны Польши пришло к необходимости усиления американского союзнического присутствия.