Від Думи до Думи. Частина 1.

30 Декабрь, 2009 - 17:52 — Критик

Від «буржуазного парламентаризму»
до совєтської влади і назад

На початку та при кінці більшовицької диктатури стояв осоружний біль­шовикам «буржуазний парламентаризм». У січні 1918 року більшовики, не зустрічаючи великого опору, розпустили Установчі збори, бо – як звучала відома фраза революційного матроса – «варта стомилася». Лєнін не залишив сумнівів щодо далекосяжного значення акту від 5 січня 1918 року:

Розпуск Установчих зборів совєтською владою був остаточною і відкритою ліквідацією формальної демократії в ім’я революційної диктатури.

Однак наприкінці совєтського режиму парламентаризм у загадковий спосіб знову підвівся та, виконуючи функцію могильника, відіграв суттєву роль у суспільному розвитку. Отже, парламентаризм урешті виявився сильніший за диктатуру і тоталітаризм?
Більшовики замінили ненависний їм «буржуазний парламентаризм» си­стемою совєтів, що буцімто була найвищою формою демократії. Леґальної опозиції до комуністичного партійного керівництва не існувало, всю опозицію було скриміналізовано й зліквідовано. Тому й не відбувалося жодних альтернативних виборів; політичний плюралізм і політичне зма­гання за прихильність виборців було скасовано. Буржуазне розділення влади більшовики замінили на концентрацію влади – в тому сенсі, що совєти мали і законодавчу, й виконавчу владу. Під гаслом «Уся влада совєтам!» було зліквідовано буржуазно-демократичні інституції. На їхнє місце прийшли відповідальні за все совєти. Вони нібито репрезентували трудящий клас, і лише за ними визнавалося право керувати суспільством.
Насправді ж таке об’єднання законодавчої та виконавчої гілок влади у системі совєтів одразу ж після більшовицького захоплення влади призвело не до зосередження всієї влади в цих совєтах, а до позбавлення їх будь-якої влади. Інакше й не могло бути, адже насправді владу захопили не совєти, а комуністична партія. Совєти були й залишилися до кінця совєтського ладу «інституційним фасадом більшовицької партійної диктатури». Як такі, вони були не зовсім позбавлені сенсу, позаяк підтримували видимість леґітимности влади через вибори і в країні, й поза її межами; але як самостійно чинні конституційні органи вони не перебували в сфері ні законодавчої, ні виконавчої влади. Політичні рішення ухвалювало керівництво й апарат КПСС. Совєти санкціонували ці рішення і виконували їх; не будучи автономними законодавцями та контролерами партійних органів, вони поступилися своїми широкими повноваженнями КПСС, перетворившись на її інструмент.
У час перебудови розпочався несподіваний і практично парадоксальний процес. У 1980-х криза леґітимації однопартійного панування ставала дедалі очевиднішою. Ґорбачов і його команда дійшли висновку, що без реформування політичних інституцій перебудова неможлива і якщо компартія хоче вести країну в XXI століття, то панування КПСС у Совєтському Союзі має бути поставлено на нову леґітимаційну основу.
Наприкінці XX століття совєтські еліти більше не могли пояснити, чому комуністична партія, яка 70 років тому захопила владу на необмежений термін, повинна й далі залишатися при владі при тому, що вона вганяє країну в дедалі глибшу кризу. Так з’явився план надати совєтам справжніх законодавчих функцій, тобто поступитися частиною повноважень від партії до совєтів, щоб у такий спосіб по-новому взаконити й зберегти партійне панування. Тож восени 1988 року спочатку на загаль­нодержавному рівні, а потім на рівні РСФСР було створено двопалатний парламент зі З’їздом народних депутатів і Верховним Совєтом. Через таке часткове повернення до буржуазного парламентаризму компартія намагалася наново леґітимізувати й утримати владу. Колишній дисидент, а від 1989 року депутат парламенту Андрєй Сахаров висунув вимогу «Всю владу – совєтам!», маючи на увазі насамперед боротьбу з комуністичною тиранією.
Як відомо, проєкт Ґорбачова зазнав краху. Совєтський Союз як держава і КПСС як її керівний апарат загинули за блискавично короткий час. Але – і це важливо – в РСФСР спершу зберігся двопалатний парламент зі З’їздом народних депутатів і Верховним Совєтом. Після серпневого путчу 1991 ро­ку російський президент Єльцин заборонив КПСС на території РСФСР, відтак настала ситуація, яка доти існувала лише в ідеології та пропаґанді: З’їзд народних депутатів і Верховний Совєт, тобто парламентські інституції, справді почали претендувати на всю владу. Адже партії, яка постійно про це говорила, але насправді постійно чинила цьому опір, більше не існувало. Те, що досі було ілюзорним фасадом, стало дійсністю.
Несподівано в загрозливий спосіб зреалізувалося те, що совєтська ідео­логія завжди лише стверджувала: з’явився парламент, який узяв до своїх рук найвищу владу в країні. Такий феномен, коли ілюзія перетворюється на реальність із далекосяжною перспективою, можна було спостерігати і в інших сферах, до того ж він став конструктивним для розвалу комуніс­тичної системи. Так совєтський федералізм, який не був справжнім федералізмом, став реальністю, що зруйнувала державу Совєтський Союз. Народи Союзу, які мали суверенітет лише напозір і символічно, почали вимагати його насправжки; а імперія була неспроможна інтеґрувати сили національного самовизначення. Совєтська влада вихвалялася тим, що, по­долавши партійну демократію, парламентаризм і націоналізм, замінила їх «науковим комунізмом». Насправді ж виявилося, що в лоні комуністичного суспільства виросли сили, які забезпечили його занепад: світоглядний, полі­тичний і національний плюралізм.

© Ґергард Зимон


Американцы пугают русских новыми смертями

16.11.2015
На встрече делегаций стран-членов НАТО прозвучал прогноз Эштона Картера, министра из Соединенных Штатов, о том, что участие российских вооруженных сил в Сирии обернется глобальными потерями. Агентство AFP Картера уточняет: потери россиян начнутся очень скоро. Масштабные последствия российского участия в Сирийское проблеме обозначатся новыми смертями – таков прогноз американских политиков.

Голова политика оценена в 100 мнл. долларов

12.11.2015
Кандидат в президенты Дональд Трамп в ходе предвыборной борьбы дал обещание выстроить «Великую стену», чтобы прибывающие в Соединенные Штаты эмигранты не причиняли беспокойства гражданам США новыми преступлениями и насилиями. В частности, он негативно высказался в адрес мексиканцев, которые, по его мнению, и являются виновниками участившихся преступлений.

Польша готова принять и разместить 5 военных бах США

09.11.2015
Министерство обороны Польши пришло к необходимости усиления американского союзнического присутствия.