Илья Новак. "Аквалон" и "Бешенство небес"

17 Апрель, 2010 - 10:39 — Критик

Мир небес.
Здесь путешествуют по облакам, а не по воде, здесь рыбаки ловят небесных китов, воздушных кальмаров и парусных рыб.

The Happening

17 Апрель, 2010 - 10:30 — Критик

Новое кино от М.Найт Шьямалана.

Параноидальный триллер о главе семейства, пускающемся с домочадцами в бега от глобального климатического кризиса, угрожающего существованию человечества.

На экранах с 13 июня.

А пока смотрим трейлер

Москва!? Готова!!

16 Апрель, 2010 - 15:35 — Критик

Москва полностью готова к проведению финала Лиги чемпионов 21 мая между «Манчестер Юнайтед » и «Челси », заявил заместитель мэра российской столицы Валерий Виноградов.
...читать...

Від Думи до Думи. Частина 1.

30 Декабрь, 2009 - 17:52 — Критик

Від «буржуазного парламентаризму»
до совєтської влади і назад

На початку та при кінці більшовицької диктатури стояв осоружний біль­шовикам «буржуазний парламентаризм». У січні 1918 року більшовики, не зустрічаючи великого опору, розпустили Установчі збори, бо – як звучала відома фраза революційного матроса – «варта стомилася». Лєнін не залишив сумнівів щодо далекосяжного значення акту від 5 січня 1918 року:

Розпуск Установчих зборів совєтською владою був остаточною і відкритою ліквідацією формальної демократії в ім’я революційної диктатури.

Від Думи до Думи. Частина 2.

30 Декабрь, 2009 - 17:50 — Критик

Тріюмф парламентаризму
в Росії?

У доленосний перехідний період протягом короткого часу здавалося, що із загибеллю КПСС у Росії на місце партійної диктатури прийде парла­ментська система. Ця перспектива стала реальною, коли в травні 1990 року Боріса Єльцина, лідера демократичних сил, обрали головою Верховного Совєту РСФСР. Комуністів було позбавлено керівництва в російському парламенті, шлях у демократичну й парламентську Росію здавався відкритим. Але сталося інакше.
Уже наступного 1991 року Єльцин і демократи домоглися створення інституції президента, якого обирав би народ і який мав би представляти інтереси Росії на противагу дедалі слабшому центрові на чолі з Ґорбачовим. 12 червня 1991 року дотогочасного голову парламенту Єльцина обрали першим президентом Росії. Щоправда, в квітні й травні 1991 року Верховний Совєт і З’їзд народних депутатів зазначили в Законі про президента, що найвища влада в державі й надалі належатиме парламентові. Однак після обрання президент Єльцин і його команда не були готові цього дотримуватися.

Від Думи до Думи. Частина 3.

30 Декабрь, 2009 - 17:47 — Критик

На шляху до суперпрезиденталізму

Ухвалення 12 грудня 1993 року посткомуністичної конституції поклало край совєтському ладові конституційно, а відтак і термінологічно. На місце двоповерхового парламенту перехідного періоду прийшов двопалатний парламент: Державна Дума і Рада Федерації, представництво суб’єктів федерації, яких натепер у Росії є 89; обидві палати разом називаються Фе­деральними зборами.
За буквою закону, Росія отрима-ла напівпрезидентську систему, але в конституційній реальності вона щонайпізніше наприкінці 1990-х
перетворилася на систему суперпрезидентську. Однак Дума аж ніяк не безвладна. Поряд з очевидним правом вести законодавчу діяльність чи то з власної ініціятиви, чи з ініціятиви інших конституційних органів, вона має завдання ухвалювати бюджет. Дума затверджує запропонованого президентом голову уряду, але не міністрів. Вона може відхилити пре­зидентову кандидатуру на посаду голови уряду, а за певних обставин – ви­словити урядові недовіру. Але це для неї – ризикований крок: президент може розпустити парламент і призначити дочасні вибори. На практиці до цього після 1993 року жодного разу не доходило, бо депутати цінують свій статус і знають, що нові вибори – доволі ризикована справа.
Від 1993 року російські президенти систематично зміцнювали виконавчу гілку (особливо президентську вертикаль) коштом законодавчої. Це відбувалося завдяки можливості широко тлумачити конституцію, а пізніше, за Путіна, – і в обхід конституції. На федеральному рівні було створено ад­міністрацію президента і Раду національної безпеки – два потужні апарати, які утворили щось на кшталт «надуряду». Парламентом дедалі більше керують з адміністрації президента. У певному розумінні адміністрація пре­зидента виконує функції, що їх у комуністичні часи виконував апарат ЦК.

Від Думи до Думи. Частина 4.

30 Декабрь, 2009 - 17:43 — Критик

Поразка парламентаризму

Розвиток парламентських процедур і співдії між виконавчою та законодавчою владою вимагає часу, тому можна було сподіватися, що з роками парламент перетвориться на самостійний суб’єкт і виконуватиме свою роль як орган, що контролює виконавчу владу. Насправді ж сталося навпаки: від 1999 року Дума щораз більше втрачала своє значення як самостійний чинник політики і врешті обернулась у покірний інструмент політики президента. Якщо в Єльцинову еру парламент постійно залишався непередбачуваним чинником, то Путінові вдалося створити собі таку Думу, на співпрацю з якою він може покластися на всі сто відсотків. Демократична система інституцій розвивалась у зворотному напрямку.

Від Думи до Думи. Частина 5.

30 Декабрь, 2009 - 17:41 — Критик

Чи здатна Росія
на демократію?

«Народне представництво виникло в нас не для обмеження влади, а для віднайдення і зміцнення влади: в цьому полягає його відмінність від за­хідноевропейського», – писав Васілій Ключевський. Юрій Півоваров цитує цей висновок великого російського історика про «смуту» на початку XVII століття і проводить паралелі із сучасністю: «Те, що ми бачимо нині, є не лише і не просто “поверненням” до совєтських часів. Це повернення взагалі. Повернення до того, що було завжди, незважаючи на численні ре­форми, поверховий політичний плюралізм тощо». А також – «У нашій країні панує самодержавна політична культура».

Доба перекладної непевности - 1.

23 Ноябрь, 2009 - 12:54 — Критик

«Ми живемо в добу перекладів», – пише Діна Хапаєва у книжці «Герцоґи республіки в добу перекладів: Гуманітарні науки і революція понять». Ця доба – не традиційні останні декілька сотень років, а саме 1990-ті й двотисячні роки. Якщо це не так, то чому ж переклад як «барометр куль­тури» показував однаковий «тиск» у Росії, країнах Східної Европи (на­приклад, в Угорщині) та у Франції? У країнах, які нещодавно звільнилися від комуністичної диктатури, бум перекладів останніх десятиліть по­яснюють посттоталітарним сценарієм. Але чому у Франції, країні, яка ніколи не знала поліційного контролю за дослідженнями, перекладацький бум також розпочався на початку дев’я­­ностих?


Американцы пугают русских новыми смертями

16.11.2015
На встрече делегаций стран-членов НАТО прозвучал прогноз Эштона Картера, министра из Соединенных Штатов, о том, что участие российских вооруженных сил в Сирии обернется глобальными потерями. Агентство AFP Картера уточняет: потери россиян начнутся очень скоро. Масштабные последствия российского участия в Сирийское проблеме обозначатся новыми смертями – таков прогноз американских политиков.

Голова политика оценена в 100 мнл. долларов

12.11.2015
Кандидат в президенты Дональд Трамп в ходе предвыборной борьбы дал обещание выстроить «Великую стену», чтобы прибывающие в Соединенные Штаты эмигранты не причиняли беспокойства гражданам США новыми преступлениями и насилиями. В частности, он негативно высказался в адрес мексиканцев, которые, по его мнению, и являются виновниками участившихся преступлений.

Польша готова принять и разместить 5 военных бах США

09.11.2015
Министерство обороны Польши пришло к необходимости усиления американского союзнического присутствия.