Про порноетнографію

2 Апрель, 2003 - 17:04 — Критик

Те, що колись було авторськими читаннями для вузького кола знайомих, без якихось змін і додаткових зусиль поширилося, нібито самочинно, на маси. Подерв’янського нині знають навіть ті, хто не знає жодного іншого сучасного українського літератора. Власне популярність іще не означає нічого доброго, ані злого для автора — у добу мас-медій вона не варта нічого. Більший стосунок до справи може мати якість тих осередків, де сприймають автора — а Подерв’янський звоював усілякі, майже всі. Навернення до живої мови, висока популярність твору — це все, що було у Котляревського, і такого достатньо має Подерв’янський. І хоча завжди полишається надія, що майбутня українська література розпочне рух від якоїсь іншої точки, у випадку Котляревського такі сподівання вже, на жаль, не виправдалися. «Тож будьмо пильні, — кажуть собі літературні критики, — і, може, ворог двічі не пройде». Тимчасом маємо книжку. Для феномена Подерв’янського це факт зовсім зайвий і несуттєвий, одначе як привід до розмови годиться. 

Влада та опозиція у «посткасетному суспільстві»

2 Апрель, 2003 - 16:43 — Критик

Події останніх місяців, пов’язані з касетним скандалом, втратою владою звичної самовпевненості та антипрезидентськими виступами, породили стільки коментарів, аналітичних оцінок і прогнозів, що звертатися до цієї болющої теми тепер можна, хіба що винайшовши більш чи менш свіжий аспект нового її розгляду. Таким аспектом, на мій погляд, є питання про соціальне підгрунтя та наслідки взаємостосунків влади й опозиції у «посткасетному суспільстві», що виникло в Україні після того, як справа про зникнення журналіста Георгія Гонгадзе набула вельми широкого внутрішньополітичного та міжнародного розголосу. Втративши журналіста, Україна втратила й одну з небагатьох своїх переваг, яка вигідно вирізняла її на тлі більшості країн СНД — порівняну соціально-політичну стабільність і відпорність до барикадних форм політичної боротьби. 

Що відбувається в Україні - 1.

25 Март, 2003 - 11:01 — Критик

А що, хіба в Україні щось відбувається? Нічого, власне, і не відбувається. Посівна в Україні. Громадяни копаються на дачах, городах, ділянках. Хтось поїхав до Туреччини, хтось до Польщі, хтось до Росії, — життя йде, як завжди. Пройшли мітинги й інші акції, може, ще будуть, — як висловився керівник президентської адміністрації, покричать та й порозходяться. І це правда.
Урядова криза? Урядові кризи у нас мало не щороку, тих прем’єрів ніхто й не порахує. У Франції чи Італії бувало ще гірше. І це теж правда.

Що відбувається в Україні - 2.

25 Март, 2003 - 11:00 — Критик

Але головна різниця — ідеологічна. Партія влади в Україні не має такого потужного джерела великодержавного натхнення, як у Росії. Так само й «ліва» опозиція. Ті, хто став жити гірше, ніж за радянської влади (а таких однаково багато і в нас, і в Росії), у нас свою озлобленість спрямовують не на «чорнозадих» і ще бозна кого, не на «дымокрадов»-«дерьмократов», а на саму владу, рідше — на туманно уявлюваних, нібито в усьому винних «рухівців». У Росії до ідеї Великої Держави спогади про минуле штовхають і владу, й опозицію. У нас комуністична опозиція не може поєднатися з націоналістами, як у Росії, а партія влади, з її державництвом, — аби було бажання. Колчак і Денікін були давно, а війна у волинських лісах — за життя того покоління, яке сьогодні становить комуністичний електорат. Ніколи патріоти МВД не помиряться з патріотами УПА. Партія влади (не дуже щиро) жовтоблакитна, комуністи (не дуже щиро) червоні. 

Політика vs Історія між Сходом і Заходом - 1.

24 Март, 2003 - 22:11 — Критик

Відомий французький науковець, полоніст, українознавець, дослідник модерної історії Центрально-Східної Європи, професор Даніель Бовуа, розв'язуючи питання про те, «чого не знає історична наука» — а саме у збірці під таким заголовком надруковано оригінал анотованої тут статті, — бере проблему начебто вужче: «Чи ілюзорними є намагання політики завадити науковому пізнанню?». Отже, автор розглядає взаємодію політики та історії, взаємодію неуникненну, але часто-густо аж надто злоякісну, — колись і нині, у нас і в них, у «власне Європі» та в «Європі іншій»... Висновки його вельми сумні, попри позірний постмодерністський релятивізм: як завважив за дещо схожих обставин інший фахівець з історії взаємоперетинів політики та історії, «и всюду страсти роковые, и от судеб защиты нет». 

Політика vs Історія між Сходом і Заходом - 2.

24 Март, 2003 - 22:10 — Критик

Минуло три десятиліття. Тепер такому викладові історії перешкоджає крах радянського міфу, але живучість російського імперіалізму залишає незворушними лише наших дипломатів. Сьогодні, як і раніше, Велика Росія викликає захоплення; поряд із працями, цілком вільними від такої залежності, знову виходять книжки, де, чи то за інерцією, чи то через небажання звертатися до оригінальних документів, у голови французьких студентів втовкмачують бачення імперського розвитку Росії, таке любе багатьом російським політикам. <...> 

Оновлення імперії знань - 1.

24 Март, 2003 - 17:24 — Критик

В статті відомої канадської дослідниці, фахівця з модерної історії України та Росії Ольги Андрієвської проаналізовано розвиток вищої освіти в Україні протягом пострадянського десятиріччя, яке авторка розглядає одночасно і як «десятиріччя зростання і змін», і як «десятиріччя занепаду й виснаження».
На часто невиразному політичному, соціальному та економічному ландшафті після 1991 року освітня система є одним із небагатьох яскравих місць. <...> Попри різке скорочення державних витрат на освіту, затримку платні, корупцію, довіра людей до шкільної системи лишається навдивовижу високою. 

Оновлення імперії знань - 2.

24 Март, 2003 - 17:22 — Критик

Одним з аспектів сьогоденної кризи вищої освіти України є занепад наукових досліджень після 1991 року. Значні скорочення бюджету разом з інфляцією дуже знизили продуктивність досліджень за останні десять років. <...> Протягом майже всіх 90-х Академія наук і університети — як узагалі всі державні інституції України — ледве виплачували (і часто з запізненням) зарплату. Погіршення науково-дослідницької інфраструктури в Україні — в тому числі жорстке обмеження витрат на основні потреби: передплату журналів, поповнення бібліотек, лабораторне обладнання, — означає, що багато вчених втрачають змогу бодай стежити за досягненнями у своїх галузях, не кажучи про власний внесок.

Сон розуму в сутінках освіти - 1.

24 Март, 2003 - 13:36 — Критик

Не секрет, що нині для діагностики нашого суспільства, зокрема й освітньої царини, активно використовуються породжені навколонауковою «народною творчістю» образи філософського Постмодерну. Освіта, звісно, потребує реформ. Але вони мусять бути системними і опертими на продумане філософське підгрунтя, а реформаторам не зашкодило би чітко розуміти, що саме вони долають і чого прагнуть. Тимчасом таке розуміння ми бачимо не завжди, — натомість подибуємо чимало прикладів прикрої профанації проблеми.
Істотною ознакою постмодерну, за всіх нюансів, є відмова від універсалістського мислення, пафос незіставності й несумірності різних життєвих й мисленнєвих форм. І така відмова поширюється на всі породження новочасного універсалістського мислення, наприклад, на «гуманізм».

Сон розуму в сутінках освіти - 2.

24 Март, 2003 - 13:34 — Критик

3.
Проте не вічно цим монстрам панувати. Адже у другій половині XX століття розпочався «антропологічний поворот» в освіті, пов’язаний із «культурою постмодернізму». В своїх основних рисах культура й освіта «Постмодернізму»/«Постмодерну» — абсолютні антиподи освіти й культури «Модерну»/«Модернізму». Тут є все, чого потребує замордоване абсолютизмом серце: і «спирання на ідею самоцінності людської особистості, її самодіяльності», і орієнтація на підготування людини до життя не як спеціаліста (боронь Боже!), а як свободної особистості, котра розуміє світ, історію, суспільство та інші культури, і поліфонізм мислення та плюралістичне розуміння завдань освіти й ще багато інших не менш приємних речей. 


Американцы пугают русских новыми смертями

16.11.2015
На встрече делегаций стран-членов НАТО прозвучал прогноз Эштона Картера, министра из Соединенных Штатов, о том, что участие российских вооруженных сил в Сирии обернется глобальными потерями. Агентство AFP Картера уточняет: потери россиян начнутся очень скоро. Масштабные последствия российского участия в Сирийское проблеме обозначатся новыми смертями – таков прогноз американских политиков.

Голова политика оценена в 100 мнл. долларов

12.11.2015
Кандидат в президенты Дональд Трамп в ходе предвыборной борьбы дал обещание выстроить «Великую стену», чтобы прибывающие в Соединенные Штаты эмигранты не причиняли беспокойства гражданам США новыми преступлениями и насилиями. В частности, он негативно высказался в адрес мексиканцев, которые, по его мнению, и являются виновниками участившихся преступлений.

Польша готова принять и разместить 5 военных бах США

09.11.2015
Министерство обороны Польши пришло к необходимости усиления американского союзнического присутствия.