Доба євро-ремонту

2 Декабрь, 2002 - 14:43 — Критик

Есей київського критика та культуролога, директора Iнституту культурних досліджень Міністерства культури України Олександра Гриценка, присвячений ролі так званих «євро-речей» («товарів Iншого») в ієрархізації суспільного життя сучасної України, виникненню новітніх «товарних міфологій» і впровадженню «євро-називання» в сигніфікаційні практики пострадянських спільнот.

Поява нових слів завжди вказує на виникнення нових понять та явищ у суспільному житті, на позначення яких ті слова й мусили народитися. З огляду на це, спитаймо себе: про які нові явища свідчить утворення в нашій розмовній мові численних слів, що починаються на «євро», але означають не щось узагальнено-європейське, а побутові речі?

Слово про те, як Ярослав, князь галицький, у султанів стріляв - 1.

24 Ноябрь, 2002 - 12:52 — Критик

1.
Українські науковці час від часу виказують бажання привласнити військову повість, загальновідому як «Слово о полку Ігоревім», або, принаймні, наголосити, що позаяк її головні події відбувалися на території майбутньої України, а Ігор княжив у Чернігові, то сучасні українці мають не менше прав претендувати на цю спадщину, ніж сучасні росіяни. Але через панівні позиції росіян у радянських академічних установах і стійкий російський націоналізм, оприявлюваний у кожній дискусії про походження поеми, українські претензії так і не досягли мети. Що, зрештою, й добре, бо цей твір — підроблений. 

Слово про те, як Ярослав, князь галицький, у султанів стріляв - 2.

24 Ноябрь, 2002 - 12:50 — Критик

3.
Не треба надто великої уяви, щоб пов’язати персонально з Добровським чимало головних тем і ознак «Слова», що їх скептики давно ототожнили з тенденціями та зацікавленнями кінця ХVIII сторіччя6. Наприклад, якщо текст справді містить якесь «послання» (оминаючи сюжети, перенесені із «Задонщини» та Іпатіївського літопису), то ним, схоже, є думка, що коли брати-слов’яни гризуться між собою за добро чи території («Се моє, а то моє же»), вони накликають на себе згубні вторгнення сусідів. Для Добровського таким зловісним провісником стали поділи Польщі, другий із яких щойно відбувся: через розбрат серед слов’ян-поляків слов’яни-росіяни захоплювали слов’янські землі й дозволяли німцям (Пруссії та Австрії) робити те саме. Ці проблеми, як і взагалі майбутнє слов’ян, дуже сильно тривожили розум Добровського якраз у роки, що безпосередньо передували появі editio princeps «Слова». 

Львівська двокрапка - 1.

22 Ноябрь, 2002 - 16:51 — Критик

Спокусу читати з кінця пересилити важко. Тим більше, що незмінні засновники-видавці львівського часопису «Ї», знаючи цю особливість книголюбів, граються з нею вже енний рік поспіль. Котрий — встановити важкувато, бо знайти перші випуски часопису пощастить, либонь, тільки в редакції. Але можна бути впевненим, що дизайн усіх чисел є незмінним від найпершого. Саме він передусім і провокує читачів дивитися кожне число навспак, бо на зворотному боці обкладинки знаходимо деякі важливі «підказки» до розкодування редакційного задуму. Перелічу також у зворотному порядку тільки ті числа, що вийшли 2000 року: «гендерне» число містить серед інших напис «гендерпаніка», «право-ліве» число — «путіноманія», «балканське» — «міст на Дрині». Ці написи аж ніяк не можна вважати за якусь післямову чи прикінцеву трикрапку, бо, глянувши на них, починаєш знов, автоматично і спонтанно, перевіряючи свої враження, повертатися до перечитування. Щоб зрозуміти — що ж мали на увазі шановні упорядники та куратори. 

Львівська двокрапка - 2.

22 Ноябрь, 2002 - 16:50 — Критик

Епіграф «із Жижека» знадобився не лише тому, що його «Метастази насолоди» стосуються війни на Балканах так само, як дискурсу влади й наслідків куртуазної гри в попсовій культурі Заходу. «Витріщання» — термін, що його ввів у наш обіг Олександр Мокровольський, який блискуче переклав Жижека вперше в Україні, до певної міри характеризує і №15 «Ї», присвячений балканським подіям. Тим більше, що дві Жижекові статті, вміщені на самому початку, задають і темп і тон усій збірці.
Саме збірці, бо чи найбільше з усіх переглянутих чисел «Ї» це схоже на альманах. Розполовинивши число на публіцистику та красне письменство, майже відмовившись від «українського погляду» на балканську проблему, «Ї»-сти мусили продемонструвати всі переваги та вади незалежної еквілібристики, прагнучи будь-що залишитися спостерігачами, не втрутитись, не хитнути шальку терезів на чийсь бік.

Грушевський в англiйськiй одежi. Частина 1.

31 Август, 2002 - 14:48 — Критик

Передусім нагадаємо хронологічний та історичний контекст: Михайло Грушевський народився 1866-го року — саме того року відбулася битва при Садовій між Прусією та Австро-Угорщиною, що поклала початок занепадові Габсбургської монархії. Ослаблюючи внутрішні структури монархії, цей занепад водночас сприяв майбутньому розвиткові української культури в Галичині, де Грушевський викладав кільканадцять років, починаючи від 1894-го.
Помер учений 1934-го — того року вбивство Кірова в Ленінграді започаткувало іншу добу — добу сталінського «Великого Терору». Доля Грушевського (короткочасний арешт 1931 року, заслання до Москви й смерть за неясних обставин у Кисловодську) нагадує нам, однак, що роки Великого Терору мали свою передісторію, частиною якої був сам історик.

Грушевський в англiйськiй одежi. Частина 2.

31 Август, 2002 - 14:37 — Критик

Іншою характерною рисою Грушевського-науковця є постійне нагадування читачевi про те, що в його тексті є фактом, а що — гіпотезою. Він ніколи не намагався обманути ані себе, ані своїх читачів. Наукова сумлінність Грушевського чудово поєднувалася з фаховою інтуїцією, з блискучим умінням відсіювати зерно від полови в численних і не завжди надійних історичних свідченнях.
Наважусь навести тут приклад із власного досвіду — на підтвердження фахової проникливості Грушевського. Дійшовши в своїй «Історії» до 70-х років Х століття, вчений згадує один грецький документ (оригінал якого було на той час загублено), де описується подорож візантійського чиновника вгору й униз по Дніпру, з заїздом у Крим. Під час подорожі на чиновника нападали і його ж таки захищали якісь невідомі племена. Грушевський сумлінно переповідає зміст документа, перелічує всіх відомих російських істориків, які пробували його на різні лади датувати й інтерпретувати, й підсумовує врешті, що, зважаючи на надмірну заплутаність тексту, він не бачить змоги опрацьовувати його далі.

Прихований Шевченко - 1.

25 Август, 2002 - 14:08 — Критик

Mабуть, кожний, хто про це замислювався, усвідомлює, що поезія та малярство, як і вся художня творчість, ідуть перш за все від «душі й серця», від людської психології, а не від раціоналістичних «поглядів», або безособових теорій, або не менш безособових історично-суспільних процесів. Проте редуктивне, безособове та «ідеологічне» мислення глибоко закорінені в культурологічному дискурсі взагалі й у літературознавстві зокрема. У шевченкознавстві, наприклад, психологічний момент — один із найменш досліджених як щодо Шевченкової творчості, так і щодо її рецепції. Дехто, мабуть, також усвідомлює, що наука твориться не тільки концепціями, парадигмами та гіпотезами, а й живим досвідом, живими почуттями й непередбачальним процесом пошуку.

Прихований Шевченко - 2.

25 Август, 2002 - 14:07 — Критик

Шевченка арештовано не раз. Уперше це було 5 квітня 1847 року, біля Києва, у справі Кирило-Мефодіївського братства. Вдруге — в Оренбурзі 23 квітня 1850 року, на сам Великдень, за те, що там, на засланні, він порушував «височайшу» заборону писати й малювати. Втретє його заарештували на Україні на початку липня 1859 року, цього разу буцімто за богохульство. Всі ті арешти схожі один на один: кожен ставався через донос від якогось запопадливо лояльного слуги системи, і ніколи влада надмірно не турбувалася про їхнє юридичне узасаднення (наявність доказів тощо).

Прихований Шевченко - 3.

25 Август, 2002 - 14:06 — Критик

Перший, хто обговорював Шевченкові альбоми періоду заслання, був Микола Стороженко. В «Киевской старине» (1893) він писав про «два альбома с его рисунками и стихотворениями, в числе которых есть несколько совершенно неизвестных», але цього автопортрета не згадав. 1907 року альбоми, що їх поліція забрала Шевченкові в 1850 році, передано до музею Тарновського в Чернігові. (В 1933 році вони надійшли до Інституту Тараса Шевченка в Харкові, що від 1936 року став Інститутом літератури ім. Т.Г.Шевченка Академії Наук УРСР.) Ще до передачі їх описав Я.П.Забіла у місячнику «Україна» (1907).


Американцы пугают русских новыми смертями

16.11.2015
На встрече делегаций стран-членов НАТО прозвучал прогноз Эштона Картера, министра из Соединенных Штатов, о том, что участие российских вооруженных сил в Сирии обернется глобальными потерями. Агентство AFP Картера уточняет: потери россиян начнутся очень скоро. Масштабные последствия российского участия в Сирийское проблеме обозначатся новыми смертями – таков прогноз американских политиков.

Голова политика оценена в 100 мнл. долларов

12.11.2015
Кандидат в президенты Дональд Трамп в ходе предвыборной борьбы дал обещание выстроить «Великую стену», чтобы прибывающие в Соединенные Штаты эмигранты не причиняли беспокойства гражданам США новыми преступлениями и насилиями. В частности, он негативно высказался в адрес мексиканцев, которые, по его мнению, и являются виновниками участившихся преступлений.

Польша готова принять и разместить 5 военных бах США

09.11.2015
Министерство обороны Польши пришло к необходимости усиления американского союзнического присутствия.