«Бу-Ба-Бу», Карнавал і Кіч - 3.

24 Июль, 2002 - 16:49 — Критик

Кінець Карнавалу
Карнавал, звичайно, тримається на карнавалізації, однак остання не зводиться винятково і єдино до Карнавалу. В карнавалізації захована форма іронізму і подвійний ludus modus (подвійна ігрова поведінка), що виводить поза межі самого Карнавалу як соціокультурної акції. Карнавалізація, скажімо так, пульсує Карнавалами, але лише задля того, щоб їх відкинути. Вона розгортається як принцип обігрування обмеженості (іншими словами, «підвішування» меж) устійнених соціальних форм буттєвості.
Блеф Карнавалу виявився вже в Андруховичевих «Рекреаціях», де карнавалізація пронизує різні рівні соціальної, культурної, еротичної поведінки персонажів і переносить свято з площі Ринок на маргінеси бічних вулиць та околиць.

Державотворчі державошукання - 1.

25 Май, 2002 - 12:41 — Критик

Виникнувши як політичне утворення з козацького бунту проти польсько-литовської Речі Посполитої й проіснувавши кілька десятиріч як напівнезалежна держава, Гетьманщина стала в утятій формі автономною частиною Московщини/Росії та існувала в такому вигляді аж до повного скасування її автономії в кінці вісімнадцятого сторіччя. Який погляд мали на це утворення історики, великою мірою залежало від того, наскільки Гетьманщина вкладалася в систему їхніх наративних концепцій. Традиційна польська історіографія трактувала повстання 1648 року як трагічне непорозуміння, а виникнення Гетьманщини — як першу втрату найдальших східних земель історичної Польщі. Імперська російська історіографія в кінцевому підсумку стала тлумачити поглинення Гетьманщини Росією як епізод у тривалому процесі «збирання» «російських» земель, зіпсованих впливом Польщі.

Державотворчі державошукання - 2.

25 Май, 2002 - 12:40 — Критик

Поява незалежної української держави зробила відродження раніше забороненої національної історіографії важливим елементом проектів українського державо- та націєтворення. Можна назвати чимало істориків, які раніше робили кар’єру на паплюженні «буржуазного націоналізму», а тепер стали писати свої праці з ультрапатріотичних національних позицій. Мабуть, найпекучішим питанням, яке дебатують не тільки історики, а й антропологи, лінгвісти й археологи, стала проблема формування української нації. Запеклі дискусії з використанням західних парадигм точаться між «традиціоналістами», які наголошують на таких «одвічних» характеристиках, як етнічність і мова, та «модерністами», котрі віддають перевагу інтерпретації, в якій домінує поняття «сконструйованої» нації [1]. 

Державотворчі державошукання - 3.

25 Май, 2002 - 12:39 — Критик

В усіх інших дослідженнях ідеться про наступний поворотний пункт в історії Гетьманщини — Петровську еру. Короткий підручник Леоніда Мельника з історії Гетьманщини опублікувало Міністерство освіти. Він не грунтується на архівних джерелах, проте включає в себе багато здобутків державницької історіографії та історіографії дев’ятнадцятого сторіччя, яка раніше нехтувалася. Мельник будує драматургію тексту на протиставленні двох гетьманів-суперників післямазепинської доби. З одного боку виступає обережний Іван Скоропадський, — він, як колишній близький соратник Мазепи, перебував під пильним російським наглядом, але все ще намагався зберегти бодай рештки інституцій Гетьманщини, водночас роблячи все необхідне для того, щоб умиротворити царя-реформатора.

Державотворчі державошукання - 4.

25 Май, 2002 - 12:38 — Критик

Постсовєтська реконструкція історії Гетьманщини щойно розпочалася. Можлива програма цього поновного відкриття та відродження передбачає такі пріоритети. Передусім необхідно переглянути й переоцінити проблему походження та раннього розвитку Гетьманщини в ширшому геополітичному контексті. Це заклик повернутися до традиційної політичної історії, яка раніше була настільки забарвлена кінцевим результатом — поглиненням України Росією, — що місце України в міжнародному контексті шістнадцятого — вісімнадцятого сторіч лишається дещо затьмареним. 

Між глобальним та національним - 1.

24 Май, 2002 - 21:56 — Критик

1.
Останнім часом у «солідній» київській пресі з’явилася низка публікацій, присвячених проблемам культурної політики. Практично в усіх цих публікаціях ідеться про скрутне становище вітчизняних культурних індустрій — електронних мас-медій, кіно, преси, книговидавничої справи, тож для простоти дальшого викладу обмежуся лише кількома з них — чималою статтею Миколи Княжицького у «Дні», невеличкою «колонкою» Оксани Забужко у «Столичных новостях» та великим — на цілу шпальту — зверненням від імені «Комітету захисту української книги» в «Літературній Україні».

Між глобальним та національним - 2.

24 Май, 2002 - 21:54 — Критик

3.
Та повернімося до «євро-механізмів» сприяння культурним індустріям і зокрема книговидавничій справі. Європейські науковці (скажімо, французький культуролог Марк-Олів’є Барюш) указують на чотири головних інструменти державної книжкової політики в умовах демократії та ринку:
1. утримання та розвиток мережі загальнодоступних бібліотек;
2. єдина система контрольованих (і теж доступних) цін на книжки;
3. заходи прямого фінансового втручання (держзамовлення, гранти видавцям і авторам тощо);
4. пільгове оподаткування (чи то самого продажу книжок, чи то цілого ланцюжка операцій, пов’язаних із книговиданням і торгівлею).

Між глобальним та національним - 3.

24 Май, 2002 - 21:53 — Критик

5.
Однак при застосуванні фіскальних стимулів такого роду виникає фундаментальна проблема: кого і що стимулювати — чи культурне виробництво взагалі, чи тільки вітчизняне (або ще вужче — «тільки державною мовою»)? Проблема протекціонізму щодо національної культури, чи то «захисту національного культурно-інформаційного простору», натикається, по-перше, на деяку розпливчастість і контроверсійність самого поняття національної культури в сучасному мультикультурному світі (і в сучасній Україні зокрема); по-друге, на засадничу проблематичність самої можливості в сучасних умовах (за бурхливого розвитку електронних ЗМІ, супутникового телебачення, «Інтернету» та інших глобалізаційних примочок, не згадуючи вже про «Макдональдз» та «Бенеттон») чітко виокремити «національний культурний простір», а тим паче ефективно його захистити від чужомовної та чужорідної культурної комунікації.  

Між глобальним та національним - 4.

24 Май, 2002 - 21:52 — Критик

7.
Княжицький фактично зводить культурну політику держави до політики щодо комерційної, масової частини культурної сфери. Справді, в Україні це, мабуть, найменш продуманий і найнепослідовніший (а тимчасом — дуже важливий) елемент культурної політики (загалом не надто продуманої й послідовної). Одначе будь-де в сучасному світі культурна сфера в господарчому плані охоплює всі три сектори суспільного виробництва: приватний (комерційний), державний і так званий «третій сектор» — недержавні, неприбуткові організації.

Чорні книги червоного терору - 1.

24 Апрель, 2002 - 11:34 — Критик

Українська історична наука не може похвалитися частою появою таких праць, як книжка Сергія Білоконя «Масовий терор як засіб державного управління в СРСР». Є це жанр так званого opus magnum, тобто «великої праці», яка є наслідком не трьох-п’яти (як більшість монографій чи дисертацій) років дослідницького пошуку, а як укоронування набагато довшої, часом усієї життєвої діяльності. Двома останніми працями цього жанру можна назвати книжку Омеляна Пріцака «Походження Руси» та Наталі Яковенко про руську шляхту в ранньомодерну добу. Але обидві стосуються давно минулої історії. Натомість серед істориків, які займаються ХХ століттям, навряд чи знайдеться аж так багато охочих завершити такий же амбітний проект щодо совєцької доби. І річ не в тому, що з відходом позитивізму й поширенням недовіри до «великих наративів» цей жанр, як здається, сам стає історією.


Американцы пугают русских новыми смертями

16.11.2015
На встрече делегаций стран-членов НАТО прозвучал прогноз Эштона Картера, министра из Соединенных Штатов, о том, что участие российских вооруженных сил в Сирии обернется глобальными потерями. Агентство AFP Картера уточняет: потери россиян начнутся очень скоро. Масштабные последствия российского участия в Сирийское проблеме обозначатся новыми смертями – таков прогноз американских политиков.

Голова политика оценена в 100 мнл. долларов

12.11.2015
Кандидат в президенты Дональд Трамп в ходе предвыборной борьбы дал обещание выстроить «Великую стену», чтобы прибывающие в Соединенные Штаты эмигранты не причиняли беспокойства гражданам США новыми преступлениями и насилиями. В частности, он негативно высказался в адрес мексиканцев, которые, по его мнению, и являются виновниками участившихся преступлений.

Польша готова принять и разместить 5 военных бах США

09.11.2015
Министерство обороны Польши пришло к необходимости усиления американского союзнического присутствия.