Кобзар. Каменяр. Дочка Прометея. Частина 4.

14 Ноябрь, 2001 - 09:56 — Критик

Спостереження, які я тут тільки пунктирно накреслив, можна і конечно треба продовжувати. Окрім парадигм індивідуальних творців є й парадигми-поняття, що стосуються історичних явищ — і не меншою мірою потребують ревізії, тобто нового бачення. Одною з таких є поняття «Розстріляного відродження», яке, хоч з’явилося ще 1959 року як назва широко відомої антології Юрія Лавріненка, здобуло з незалежністю нового дихання й тепер набрало ледь не канонічного звучання. З одного боку, зрозуміло, що в обставинах незалежності можна й безперечно треба наголошувати на злочинній, геноцидній діяльності совєтської системи, системно досліджувати саме цю зворотну й так ретельно приховувану сторону «радянської літератури» та «радянського літературознавства» (мені й самому не раз доводилося про це писати).

П’ятирiчка (без) мiфiв - 1.

23 Октябрь, 2001 - 22:40 — Критик

Одним iз найсуперечливiших аспектiв цього огляду, в центрi якого стоїть проблема функцiонування та полiтичної ролi мiфологiй у сучаснiй Українi, може виявитися вживання самого слова «мiф». Не бажаючи розпочинати тексту розлогою дискусiєю про означення, обмежуся планом з’ясування змiсту, яке я тут у це слово вкладатиму. Отож, у першiй частинi, де йтиметься про книжку, спецiально присвячену мiфологiям (переважно нацiоналiстичним) у посткомунiстичнiй Європi, я не торкатимуся питання про функцiональнiсть вибраної автором теоретичної схеми (тобто й не обговорюватиму означень), бо вважаю незадовiльним передусiм те, як вiн її використовує.

П’ятирiчка (без) мiфiв - 2.

23 Октябрь, 2001 - 22:38 — Критик

Демонiзацiя демонiзацiйного дискурсу етнонацiоналiстичних радикалiв щодо етнiчних меншин своїх країн, i насамперед євреїв, може правити за добру iлюстрацiю спрощеної й упередженої оцiнки автором «Фантазiй» спiввiдношення складникiв аналiзованого явища та його взаємозв’язку з iншими. Вiн слушно вказує на пошук винних у зруйнуваннi звичного свiту й злигоднях перехiдного перiоду серед «iнших» як природну психологiчну реакцiю вихiдцiв iз комунiзму — i водночас шанс полiтичних та iнтелектуальних елiт утвердити свою владу над масами, згуртувавши їх проти спiльного ворога (й переклавши, як не раз писалося, на нього свою вину за їхнi злигоднi).

П’ятирiчка (без) мiфiв - 3.

23 Октябрь, 2001 - 22:37 — Критик

Якщо Тисманяну українського матерiалу не знає i не торкається (а торкнувшись, майже напевно влучає пальцем у небо), то Андреас Вiттковскi ретельно вивчав його впродовж двох рокiв перебування в цiй мало облаштованiй для наукових студiй i не надто вдячнiй до таких донкiхотiв країнi. Я сам не раз зустрiчав його в газетнiй залi академiчної бiблiотеки, де не менше за холод дошкуляє безглузда заборона копiювати газети з пiдшивок, змушуючи до середньовiчного переписування потрiбних текстiв. Терпiння йому, вочевидь, не забракло, бо книжка ряснiє посиланнями на газети, як також на журнали, книжки, документи рiзноманiтних вiдомств i органiзацiй та авторовi iнтерв’ю з багатьма учасниками й спостерiгачами описуваних процесiв.

П’ятирiчка (без) мiфiв - 4.

23 Октябрь, 2001 - 22:35 — Критик

Не меншою мiрою позначилося iгнорування мiфологiчного вимiру полiтичних процесiв на описi «втрати нацiонального консенсусу» за президентства Леонiда Кравчука. Торуючи крiзь мiфи шлях до реальностi нехтування елiтами нацiональних iнтересiв задля задоволення особистих, автор «П’ятирiчки» втрачає нагоду через вивчення експлуатацiї тих мiфiв елiтами та їхнього (елiт i мiфiв) змагання за вплив на маси з’ясувати механiзм пропагандистського забезпечення rent seeking i водночас причини неефективностi цього механiзму, що виявилася в посиленнi полiтичного впливу носiїв одного з мiфiв, альтернативних до експлуатованого (центральною виконавчою) владою, та її поразцi на виборах 1994 року.

П’ятирiчка (без) мiфiв - 5.

23 Октябрь, 2001 - 22:33 — Критик

Поборюючи спроби «з полiтичних мотивiв вiднести час виникнення української нацiї та української держави до далекого минулого й тим самим додатково взаконити нову державу», Андреас Вiттковскi пов’язує протиставлення їм «об’єктивного погляду на речi» з американським iсториком Марком фон Гагеном, автором провокативної статтi «Чи має Україна iсторiю?» — а отже, iмплiцитно, iз захiдними («об’єктивними») дослiдниками взагалi, когортою, в мiфоборчу справу якої Вiттковскi теж зробив свiй внесок.

П’ятирiчка (без) мiфiв - 6.

23 Октябрь, 2001 - 22:31 — Критик

Навiть зважаючи на невеликий обсяг книжки, важко пояснити, чому двом останнiм, найбагатшим щодо приступного мiфологiчного матерiалу перiодам української iсторiї вiдведено лише трохи бiльше мiсця, нiж полемiцi з Григорiєм Грабовичем на тему його «проникливостi й слiпоти в рецепцiї Шевченка» (погоджуючись iз автором, що кожен дослiдник приречений полемiзувати з попередниками, вважав би доречнiшим, аби таке копирсання в шевченкознавчих деталях публiкувалося як стаття, скажiмо, в «Сучасностi», нiж як роздiл короткої синтетичної працi). По-друге, в розглядi новiтнiх мiфiв, порiвняно з аналiзом їхнiх попередникiв, набагато менше iсторизму й уваги до згадуваного вище феномена перемiщення сприйняття.

Листи до братiв-нехлiборобiв. Частина 1.

31 Август, 1999 - 15:00 — Критик

Назвавши збірку своїх статей «Голос із діяспори в Україну», Петро Балей недвозначно дав зрозуміти, кому адресує свої тексти й на чию зацікавлену реакцію розраховує. Назва, однак, не виглядає цілком вдалою, — почасти через її відстороненість і дидактичність (щось на кшталт «афонських» послань Івана Вишенського), почасти — через наростання в українському суспільстві ідіосинкразії щодо «повчань» із діаспори і взагалі з-за кордону.

Листи до братiв-нехлiборобiв. Частина 2.

31 Август, 1999 - 14:58 — Критик

3.

Одначе, на відміну від переконаних лібералів, Петро Балей не ставить під сумнів самої потреби українізації чи, як він каже, «ревіндикації». Незгоду зі «свідомими українцями» викликає лише «етичний тон і культурна форма» цього процесу. «Нам треба добре усвідомити собі, що відворотний процес не буде, бо не може бути коротшим. Якщо розумно і з політичним тактом керований, він забере також не менше як два покоління».

Листи до братiв-нехлiборобiв. Частина 3.

31 Август, 1999 - 14:52 — Критик

5.

Петро Балей, на жаль, бачить у сьогоднішній Україні лише те, що хоче побачити, а точніше — те, що збігається з поглядами та прогнозами його улюбленця Липинського. Засліпленість одним, некритично засвоєним, хоч і справді блискучим автором спонукає його до наївних сентенцій, коментувати які (принаймні в Україні) просто ніяково: «Незрозуміло мені, — риторично запитує П. Балей, — чому український інтелігент після 70-літнього охлократично-більшовицького пекла на Україні мав би боятися свого монархізму англійського типу?..» Але ж не може досвідчений публіцист не знати, що авторитет і стабільність монархічної влади закорінені в глибокій традиції, якої Україна ніколи не мала, в «Богом-даній» легітимності, без якої наш монархізм буде так само охлократичним, як і більшовизм, тобто належатиме аж ніяк не до англійського, а до значно ближчого нам албанського типу.


Американцы пугают русских новыми смертями

16.11.2015
На встрече делегаций стран-членов НАТО прозвучал прогноз Эштона Картера, министра из Соединенных Штатов, о том, что участие российских вооруженных сил в Сирии обернется глобальными потерями. Агентство AFP Картера уточняет: потери россиян начнутся очень скоро. Масштабные последствия российского участия в Сирийское проблеме обозначатся новыми смертями – таков прогноз американских политиков.

Голова политика оценена в 100 мнл. долларов

12.11.2015
Кандидат в президенты Дональд Трамп в ходе предвыборной борьбы дал обещание выстроить «Великую стену», чтобы прибывающие в Соединенные Штаты эмигранты не причиняли беспокойства гражданам США новыми преступлениями и насилиями. В частности, он негативно высказался в адрес мексиканцев, которые, по его мнению, и являются виновниками участившихся преступлений.

Польша готова принять и разместить 5 военных бах США

09.11.2015
Министерство обороны Польши пришло к необходимости усиления американского союзнического присутствия.