Доба перекладної непевности - 2.

23 Ноябрь, 2009 - 12:53 — Критик

Певно, кожен може пригадати з десяток шанованих професорів, які досі щиро сприймають постмодернізм і постструктуралізм як найсучасніші наукові течії, хоча насправді вони вже посіли почесне місце в минулому поряд зі структуралізмом.
Герметичність, відставання, брак – усе це однаковою мірою стосується і перекладів українською. Перекладні видання в Україні й надалі становлять мізерну частку щорічної книжкової продукції: 6% за назвами книжок та 9,4% за накладами (дані 2005 року за статистичним збірником «Друк Ук­раїни» Держтелерадіокому України та Книжкової палати).

Критика мови - 1.

23 Ноябрь, 2009 - 11:30 — Критик

Галицької української мови нема. Її вже нема. Її вже нема саме як мови, як цілости, як хай просторово невеличкого, але колись зв’язного мовного світу. Світу, що мав руки і ноги і, як кожен світ, купу своїх недоладностей і принад. Як світу, що знав і годен був пояснити свої внутрішні пов’язання, свої власні обставини. Що від нього залишилося? Кількасот – здається, я дуже перебільшую – слівець, може, з кількадесят характерних зворотів, дрібка особливостей у синтаксисі, кілька тузинів трохи інших наголосів. Про вимову й інтонації навіть не згадую. Якісь примовки, розрізнені стро­фи пісеньок, жменька чудом уцілілих ідіом. Ось загалом і все. У цьому сенсі нема і самої Галичини. У різних інших сенсах вона є.

Критика мови - 2.

23 Ноябрь, 2009 - 11:29 — Критик

Докладно так само в мові. Можна лунко і мертвотно цокати на дибах бездоганної літературної норми, можна самою ж нормою цю норму спародіювати, виставити на посміховисько, заморозити, спаплюжити, вбити. Фурія чистоти мови, яка нас, здається, охопила, може обернутися стерильним антисептиком, по якому вже не залишається нічого живого. Гігієна, звісно, річ добра, але не тоді, коли переростає в настирливість миття рук. Бо то, власне, надмірне миття руки найбільше й нищить. Манія чистоти мови береться з непевности, зі страху, з відчуття обложеної фортеці, загроженої автентичности – історично все дуже добре зрозумілі відрухи.

«Етичний кодекс» членів Фулбрайтівського товариства України. Частина 1.

31 Октябрь, 2009 - 13:20 — Критик

Прийнятий і відкритий для підписання
19 жовтня 2007

Ми, члени Фулбрайтівського товариства України, усвідомлюючи, що на вчених та університетських викладачів покладено особливу місію перед майбутнім; що чинником соціяльного розвитку стали вільний доступ до ін­формації і знань, попит на які стрімко зростає; що розвиток сучасної науки та освіти потребує не опіки, а підтримки; що самореалізація науковців не за­лежить від державних кордонів; що в основі наукової творчости закладений методологічний критицизм; що зазіхання на етичні цінності призводять до соціяльної деґрадації й виродження; що бюрократизм загрожує науці стаґнацією; що інтелектуальна чесність науковців є нагальною потребою; що пошук і винагорода інтелектуальної еліти повинні відбуватися за справедливих умов; що наука й освіта стають ефективними лише тоді, коли вони спираються на реальний авторитет учених

«Етичний кодекс» членів Фулбрайтівського товариства України. Частина 2.

31 Октябрь, 2009 - 13:18 — Критик

VI. Відкритість наукового середовища

1. Основною ґарантією наукової діяльности визнається необмежений доступ учених до сучасних знань, національних і міжнародних банків і баз даних, вільне спілкування зі своїми колеґами.
2. Науковці мають вільний доступ до всіх відкритих національних та між­народних банків (баз) даних, бібліотек, інформаційних центрів і комп’ютерних мереж.

Держава проти країни. Частина 1.

30 Октябрь, 2009 - 18:23 — Критик

Сьогодні Україна є полем битви між державою та країною, а не між Сходом і Заходом, як видається більшості наших співвітчизників. Країна з її культурним та історичним розмаїттям є ціллю для дій державних інститутів, налаштованих на встановлення повного контролю над територією і свідомостями її мешканців. Спонуки, що ними керуються суперники у цій боротьбі, різняться: країна прагне вижити, зберегти себе і свою ризому традицій, часто невербалізованих і непомітних для ідеологічного державницького розуму; держава прагне злеґітимувати вищість своїх інтересів усіма засобами.

Держава проти країни. Частина 2.

30 Октябрь, 2009 - 18:22 — Критик

Взявши до уваги такі погляди, легше зрозуміти сьогоднішню ситуацію, що її на початку цієї статті я описав як битву держави проти країни. У цій маніхейській метафорі є момент, який треба прояснити. Із «країною» в цій метафорі я ототожнюю групи громадян, різні культурно-географічні та соціяльні спільноти, чиїх ідентичностей та інтересів не усвідомлює державницька ідеологія. «Державою» в цьому випадку називаю інстанцію, яку складають державні інститути, загальнонаціональні політичні утворення, засновані на консервативному способі мислення, та відносини між ними. Тут функцією держави є відтворення підстав, на яких процвітає консервативне мислення, а отже, і відтворення себе. При тому, що інстанція держави реґулює порядок використання ресурсів, усі, хто не потрапляють у номенклатуру її мислення-діяння, опиняються поза можливістю виживати.

Третій шанс для помаранчевих. Частина 1.

30 Октябрь, 2009 - 17:23 — Критик

Як це часто буває, випадок і заплутані обставини втрутилися у плани та задуми. Цілу зиму ми з моєю партнеркою Кристіаною пропрацювали над книжкою про Україну після Помаранчевої революції. Книжка вийшла у квітні, і я там іще описую ситуацію Ющенка, який у січні виявився «ко­ролем без країни», та несподіваний тріюмф протилежної сторони. Те, що Юрій Луценко заснував громадський рух «Народна Самооборона» і розпочав багатотижневу подорож усіма реґіонами України, стало для мене одним із сиґналів: напруження підштовхне до нових розв’язків.

Третій шанс для помаранчевих. Частина 2.

30 Октябрь, 2009 - 17:21 — Критик

Нічне прибуття у Чоп повернуло мене назад до реальности. Я трохи вирізнявся з-поміж дрібних торгівців, які вийшли з потяга й посунули до українського митного контролю, проте назвав мету відрядження і пройшов без проблем. Таксист, везучи мене ще двадцять кілометрів до Ужгорода, лаявся через постійне дорожчання пального. Його політичні прогнози були непохитно скептичні: він мав певність, що Янукович отримає сорок відсотків голосів. Але посперечатися про це ми не встигли – він уже довіз мене до готелю «Дружба», розташованогo в мальовничому куточку міста. Як німецький «причеп» у команді журналістського супроводу Луценка, мене зацікавлено розглядали, але прийняли привітно й гарно поселили.

Третій шанс для помаранчевих. Частина 3.

30 Октябрь, 2009 - 17:18 — Критик

Коли я в Німеччині розповідаю про Україну, розмова майже завжди швид­ко переходить на історію та на її трактування. Щоби скоротити тривалі історичні екскурси, я інколи намагаюсь унаочнити свої слова за допомогою образів і прикладів. Деякі з них я виніс із моїх вражень від Кіровограда. Туди мене привели мої пошуки реґіону, у який напевно не приїздить надто багато туристів. Колись давно, беручи участь у лівих опозиційних гуртках, я читав про соратника й конкурента Сталіна Сєрґея Кірова, знав також про таємничі обставини його вбивства. Тому химерно було бачити монументальний пам’ятник йому в оточенні передвиборних наметів усіх політичних сил. Ніна, мій добрий дух у Кіровограді, розповіла мені про безрезультатні суперечки довкола перейменування міста; про те, як за­хисники Кірова арґументують свою позицію тим, що, мовляв, повернення до імені російської цариці Єкатєріни лише породить нові проблеми. Вона показала мені стару козацьку фортецю на пагорбі та розташований поряд монумент пам’яті Великої Вітчизняної війни. Навпроти стояв простий де­рев’яний хрест із написом «Жертвам комуністичного геноциду» – унаочнення суперечностей і нашарувань давньої та новітньої історії.


Американцы пугают русских новыми смертями

16.11.2015
На встрече делегаций стран-членов НАТО прозвучал прогноз Эштона Картера, министра из Соединенных Штатов, о том, что участие российских вооруженных сил в Сирии обернется глобальными потерями. Агентство AFP Картера уточняет: потери россиян начнутся очень скоро. Масштабные последствия российского участия в Сирийское проблеме обозначатся новыми смертями – таков прогноз американских политиков.

Голова политика оценена в 100 мнл. долларов

12.11.2015
Кандидат в президенты Дональд Трамп в ходе предвыборной борьбы дал обещание выстроить «Великую стену», чтобы прибывающие в Соединенные Штаты эмигранты не причиняли беспокойства гражданам США новыми преступлениями и насилиями. В частности, он негативно высказался в адрес мексиканцев, которые, по его мнению, и являются виновниками участившихся преступлений.

Польша готова принять и разместить 5 военных бах США

09.11.2015
Министерство обороны Польши пришло к необходимости усиления американского союзнического присутствия.