И всё таки мы прошли в финальный тур чемпионата Европы. И воникает вопро: А нафига мы там нужны? Показывать такую же игру как с Израилем? Позорить себя. Да и первые матчи точно будут не в нашу пользу.
А то, что выиграли у Англии, так это чистой воды везение.
Так что зря мы туда едем. Хотя и Англия не достойна участия в ЧЕ.
Может лучше бы Израиль поехал?
Тогда к награде можно приставить ещё пару человек, которые поспешили на помощь этому водителю.
А как вы думаете: Наградить или нет?
Возник вопрос: А нужна ли нам в России эфтаназия?
Я вот ничего против не не имею, только за. Так как самому неприятно осознавать, что если со мной, что-то случится и я буду прикован к кровати и стану полным дауном, то как будут переживать мои близкие. Я-то даун ничего не понимаю, а они видят меня полудохлого и им это тяжело и невмоготу. То есть принести, то переодеть, то “утку” убрать. Так что я за эфтаназию. Всё таки это лучше, чем видеть как медленно умирать дорогой тебе человек.
Вы "за" или "против"?
Обговорюючи вигоду, що її може мати Україна й українська культура, від видимости для решти світу і найперше для Европи, варто відзначити успішні кроки, вже зроблені на шляху до цієї похвальної мети, і зупинитися на тих, які, схоже, виявилися контрпродуктивними. З огляду на такі настанови, виклад буде дещо різноликим як щодо жанру (опис поєднується з закликом), так і тематично (фокус зміщується від культури взагалі до культур літературної та наукової).
Майдан, більше візуальний, ніж текстовий, був сам собі перекладом. Це саме стосується досягнень в іншій галузі, призначеній для масового огляду, – спорті. Тарас Шевченко неперекладний, Андрій Шевченко не потребує перекладу. Поезія Тараса Шевченка практично створила нову Україну в своїй подобі, але вона малопридатна для чужоземців, які намагаються зрозуміти Україну. Футболіст Андрій Шевченко не допомагає зрозуміти Україну, однак він доводить мільйонам її існування. Інший успішний приклад перекладу української культури неукраїнському світові відбувся завдяки справному використанню трибуни у вигляді Евробачення, що його здійснила поп-співачка Руслана.
Юрій Шевельов у спогадах залишив, поміж іншого, еніґматичну характеристику Олекси Ізарського (Мальченка):
...він був. І тому його приймали. Власне, ця здатність бути й була його найприкметнішою рисою. Такою мірою я її не спостерігав у жадній іншій людині.
Коли згадую (коли мені пригадується) про Мірка й Андрія, завжди думаю про нейрологію. Про ті незбагненні проходи, переходи, з’єднання і прогалини, котрі відбуваються у ніжній і безформній мозковій субстанції, і є тільки набором іонів та якихось електричних потенціялів, що витворюють певне напруження на напівпроникних мембранах унікальних клітин-нейронів, вибудовують так звані асоціяції, які потім стають відкритою до змін константою, подібною на кристалічну решітку непорушної думки.
Как сообщает саудовское информационное агентство SPA, злоумышленникам было предъявлено обвинение в похищении и изнасиловании ребенка, которого они затем убили и расчленили тело. Возраст и национальная принадлежность жертвы в сообщении не указываются.
Вот так вот и надо бороться с преступностью. Что бы остальным не повадно было. А то у нас посадят на 5 лет.
Одним із підсумків трансформації русистики у 1990-х роках (і в самій Росії, і за кордоном) є майже повне зникнення колись доволі помітної та поважної царини досліджень – економічної історії Російської імперії та СССР. Різке скорочення кількости досліджень з історії економіки залишилося непоміченим на тлі буму дискурсивного аналізу, історії національностей, нової політичної історії. За минулі півтора десятиліття повністю оновилася дослідницька програма колишньої «русистики», з’явилося принципово нове бачення царської Росії та СССР як гранично гетерогенних суспільств, що лягло в основу такого дослідницького напрямку, як нова імперська історія.
Із цим пов’язано нескінчений потік статистики, подекуди коректної, але подекуди – лише ретроспективних і вкрай приблизних обрахунків. Цифрові ряди заступають часову динаміку, формальний показник – вплив історичних чинників і акторів. Поза контекстуалізованою інтерпретацією цифри залишаються порожнім знаком, осмисленим не більше, ніж «середня температура в лікарні»9.